Чомучки

Королева Осінь всіх до столу просить.

Осінь - чарівна пора року. Опадає жовте листячко, і вся земля встелена золотим килимом. Плутаються в гіллі павутинки бабиного літа. Туляться один до одного тонконогі опеньки. Промінчики сонця попадають на жовті листочки і підсвічують їх зсередини, наче світильники
Осінь – щедра пора року. Вона дарує нам не тільки розмаїття кольорів:

Щедра осінь і багата
З подарунками прийшла...

Принесла пшениці.
Будуть паляниці.
Стиглі груші запашні.
Заготують всі сушні.
Ось городина для нас.
Будуть суп і борщ у нас.
Стиглі яблука, мов жар.
На варення та узвар.
Осінь – загадкова пора року. Вона може бути веселою та яскравою, коли все навкруги освітлено сонцем, коли тебе оточують дерева, на яких листя немов розмальоване. Через деякий час осінь стає замріяною та сумною – йде дощ і день здається вічністю, а потім стає зовсім холодно. І таке враження, що в такі дні осінь прощається з нами, уступаючи місце величній зимі.
                         
За народним переказом, Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй:

- Забирай усе своє багатство. Я віддаю тобі і все своє золото. Будь щедрою і люди полюблять тебе.

І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.