Чомучки

13 січня — Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки

У деяких місцевостях до святкового столу готують кутю й страви, як на Святвечір.
Звечора починають обходити оселі щедрувальники з піснями - щедрівками, якими вітають господарів зі святами. Щедрування раніше супроводжувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками.
Щедрівки - дуже давні фольклорні твори, у яких збереглося багато свідчень про"весняну" зустріч Нового року: згадування про птахів, що прилітають з вирію тільки
навесні;поява приплоду у свійських тварин тощо, l в українців, як і в багатьох хліборобських народів, рік розпочинався навесні. Після прийняття Україною-Руссю
християнства східного взірця, початком церковного й цивільного року стало 1 вересня.
Західноєвропейська традиція зустрічати Новий рік 1 січня відома на Україні з кінця XIVcт., хоч її тривалий час і не визнавали народні маси.
Упродовж усіх святок в оселі на покуті стояв дідух, прикрашений горіхами, яблуками, стрічками. До XX ст. для українців не ялинка, а саме дідух був різдвяним символом.
Звичай прикрашати на Різдво ялинку занесли в Україну німецькі колоністи.

***

Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!
Тут живе господар – багатства володар.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!
А його багатство – золотiї руки.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!
А його потiха – хорошiї дiти.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!

***
Ми щедруєм і співаєм під вікном.
Щастя, долі вам бажаєм всім гуртом.
Хай квітують ваші ниви золоті,
Щоб життя було щасливе в майбутті.

***
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!